Пробач мені за все

Я йшов до тебе крізь свої тривоги,
Хоч знав — між нами вже далекі береги.
Твої слова ставали тихими порогами,
А мої мрії — падали з висоти.
Я розгубив усе, що так тримав руками,
І не навчився відпускать тебе вночі.
І кожен крок нагадує про втрати,
А кожен подих — скільки болю в цій тиші.
Пробач мені за все, що не збулось,